Saga Development

#SAGAurban Місто — твій найкращий фітнес. Якщо ти в Сіднеї, Копенгагені чи київському метро в годину пік😅 Прогрес подарував нам автівки, ескалатори, ліфти і забрав необхідність активно рухатись. Планувальники ж та архітектори не завжди думають про те, щоб забезпечити містянам необхідну кількість руху. Тому еталонні 10 тисяч кроків на день — для багатьох зухвала мрія. То що ж таке здорове місто? ✅ Це місто, де люди мають якнайбільше можливостей для руху. ✅ Місто, де створені умови для активного пішохідного руху, передбачена велоінфраструктура та громадські спортивні майданчики. ✅ Серед здорових міст — Амстердам та Мадрид. Там транспортну інфраструктуру переносять під землю, щоб звільнити міський простір для пішоходів. Якщо пішохідний та велосипедний рух у місті небезпечні та некомфортні, дефіцит руху доводиться компенсувати спортзалом — і часом жертвувати заради нього ранковим сном чи обідньою перервою. Способи компенсувати це часом вражають креативністю. Наприклад, у місті Атланта в США є паркінги зі спортзалами на даху. Лишив машину — качай прес. Як думаєте, чи можна назвати здоровим ваше місто?

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=329743867727857&id=211390452896533

#SAGAEvents Грандіозний фестиваль CANactions-2019 скоро увірветься до столиці! Цьогорічна тема – це «Громада», бо вона ініціює зміни. Генеральний партнер — SAGA, бо ми прагнемо впровадити ці зміни, а ще залучити громаду до створення комфортного міста. Можливо звучить трохи пафосно та яка різниця, якщо це правда?😎 От, наприклад, Віктор Зотов і Гріша Зотов вже оцінили наші проекти. Читайте інтерв’ю за посиланням, там багато цікавого.

#SAGAnews Егегей, громадяни урбаністи і всі небайдужі! Ви ж пам’ятаєте, що до Києва стрімко несеться CANactions International Architecture Festival 2019? І що на ньому презентують українською бестселер нідерландського архітектора Рейніра де Ґраафа? Збір коштів завершено, виданню бути. Тож не пропустіть прем’єру книжки, від якої хочеться обійняти ціле місто. Навіть якщо ви не урбаніст. Більше про книгу: http://bit.ly/2UvdeWI До речі, SAGA долучилась до спонсорів видання. Будете читати?

#SAGAurban Хей-хо! Принесли вам нових урбаністичних термінів😎 Кличте друзів і вражайте новими знаннями. Жвавість міста — відчуття людської присутності, заселеності, придатності до користування. Зонінг — це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання певних територій міста. Інклюзивність — принцип, який гарантує залучення всіх містян до суспільного життя. Детальніше в описі фото👇

#SAGAnews Київська ніч, світло ліхтарних стовпів, поодинокі авто пролітають дорогою. Нічого незвичного. Лише душевні розмови на балконі й тихий плач українського архітектора під ним... Чому ж плаче архітектор?🤔 Балкони — його сум і актуальне урбан-питання. А ще крута тема, яку розкриває Олександр Бурлака у своїй новій книжці “Balcony Chic” Видавництво Основи. «Книга, в якій автор документує унікальний архітектурний феномен та розповідає історію його зародження, потворність і красу народного будівництва. На сторінках альбому представлені фотографії неоднозначних українських балконів: пластикових, дерев’яних, застарілих, сучасних, розмальованих, заставлених речами, озеленених, засклених. Кожен з них унікальний, як і його господар». Хто вже прочитав? Діліться враженнями 😉 https://osnovypublishing.com/balcony-chic/

#SAGAurban Згадали, що ми серйозні люди, і ділимося порцією натхнення.😎 На цих фото — найяскравіші будівлі лауреатів Прітцкерівської премії за останні 5 років. А це як “Оскар” в кінематографі і “Ґреммі” в музиці. Отже, хто здобував нагороду з 2015 по 2019? Фрай Отто, Німеччина (2015) — творець надлегких інженерних конструкцій. Він поставив за мету проектувати нові типи будівель, які допомагали б бідним та потерпілим від стихійних лих. Алехандро Аравена, Чилі (2016) — його прозвали “архітектором для бідних”. Головний талант Аравени — компонувати практичність і скромні бюджети з елегантністю та красою. Рафаель Аранда, Карме Піґем та Рамон Вілалта, Іспанія (2017) — майстри поєднання архітектури і ландшафту, що люблять використовувати перероблені сталь і пластик. Перший випадок, коли премію присудили одразу кільком архітекторам. Балкрішна Доші, Індія (2018) — ще один архітектор, відомий бюджетною соціальною архітектурою. Привіз до Індії модернізм та майстерно поєднав із місцевою традицією. Арата Ісозакі, Японія (2019) — основоположник сучасної японської архітектури, що зміксував азійські традиції та західні технології. Втілює ідею незалежності архітектури від політики. Детальніше в описі фото👇

#SAGAEvents Сходи, двіжни, слухни! Ви нарадили нам такі круті івенти під час розіграшу, що ми вирішили поділитися ними з усіма підписниками! Тож ловіть топ-5 подій квітня в Києві. Смакуйте🍷 на фестивалі вина та їжі: 12-й Kyiv Food and Wine Festival (ВДНГ) http://bit.ly/2WYYMHj Навчайтеся💻 на XII Українському маркетинг-форумі http://bit.ly/2I93EpI Прокачуйте скіли 💪 на TEDxKyivLive 2019 http://bit.ly/2FY9S8C Змагайтеся у кіберспорті 🕹на CEE2019 http://bit.ly/2UL7dsb Слухайте мюзикл 🥰 Got To Be Free у Театрі на Подолі http://bit.ly/2I8XBBI А який івент квітня записаний у вашому планері?

#SAGAurban Безлімітна кава, печеньки й офіс в центрі міста. Ви теж так заманюєте людей на роботу? То ось через кого у центрі не проїдеш 😉 Зосередження ділового життя у серці міста видається привабливим. Проте це збільшує ризик транспортного колапсу. А надмірна “централізація” ще й уповільнює розвиток інших районів. Міста обирають різні способи організації ділового життя. Десь воно вирує в центрі, як у лондонському сіті. Десь бізнес-центри винесені до віддалених районів. Це дає змогу зберегти цілісність історичного центру та збалансувати транспортні потоки. Приклади такого рішення — район Донауштадт у Відні, Дефанс у Парижі та Зюїдас в Амстердамі. Ми за баланс: коли бізнес-центри рівномірно зосереджені по місту, а громадський транспорт надає змогу лишити машину вдома і не перейматись. А що думаєте ви? Де краще розміщувати бізнес-центри?🤔

#SAGAurban Бунтуй, топчи, крокуй в обхід асфальту! Чи ні? Ми часто бачимо протоптані стежки там, де за кілька метрів є асфальтована доріжка. Що це — акт непокори? Комунальники схильні думати саме так. Проте урбаністи вважають інакше. “Стихійні стежки” витоптують, щоб скоротити шлях. Це індикатори мобільності пішоходів та фідбек до дій планувальників — агов, так ходити незручно. Адже місто створене для людей, а не навпаки. Деякі урбаністи вважають: краще спершу дати пішоходам витоптати стежки, а вже потім класти покриття чи встановлювати лавиці. Наприклад, Ріккардо Маріні склав мапу жуйок і недопалків на Реджент-стріт у Лондоні, щоб підказати муніципалітету місця найкращого розташування лав. А ви з якого табору — бунтівників чи слухняних пішоходів? Протоптуєте стежки чи крокуєте лише “офіційними” доріжками?